It was shown that the growth and biofilm formation of agrobacteria effectively decreased in the presence of N-benzotiazol-2-yl-benzensulfonamide and its derivatives. In the presence of 40 і 80 μМ of the N-benzotiazol- 2-yl-benzensulfonamide and its analogs with nucleophylic derivatives (compound II, III and IV) A. tumefaciens growth inhibited on 25–30%, 80–85%, 50–68% and 30–40%. Derivative with the highest activity – N-benzotiazol-2-yl-4-chlorine-benzensulfonamide, in concentration 80 μМ inhibits A. tumefaciens biofilm formation for 83%. The growth of A. tumefaciens cells with 40 μМ of this compound for 24 hours shows the results in decreasing of the tumor-formation ability of this bacteria on the test-plants. The numbers of carrot disks afflicted with tumors, were 6 times lower after exposition with N-benzotiazol-2-yl-4-chlorine-benzensulfonamide in compare with control. The compounds I, III and IV decreased a number of samples with tumors for 2, 3.6 and 3 times. ; Показано, что производные N-бензотиазол-2-ил-бензенсульфонамида эффективно угнетают рост агробактерий и образование ими биопленки. В присутствии 40 и 80 мкМ N-бензотиазол-2-ил-бензенсульфонамида (соединение I) и его аналогов с нуклеофильными заместителями (соеди- нения II, III и IV) рост A. tumefaciens угнетается на 25–30%, 80–85%, 50–68% та 30–40%, соответственно. Наиболее активное соединение – N-бензотиазол-2-ил-4-хлор-бензен-сульфонамид, в концентрации 80 мкМ на 83% подавляет формирование биопленки. Выращивание в течение суток в присутствии 40 мкМ этого производного снижает способность A. tumefaciens индуцировать опухоли на тест-растениях: количество дисков моркови с опухолями было в 6 раз меньшим по сравнению с контролем. Соединения I, III и IV уменьшали число образцов с ново- образованиями в 2, 3,6 и 3 раза. ; Показано, що похідні N-бензотіазол-2-іл-бензенсульфонаміду ефективно пригнічують ріст агробактерій та утворення ними біоплвки. За присутності 40 і 80 мкМ N-бензотіазол-2-іл-бензенсульфонаміду (спо- лука I) та його аналогів з нуклеофільними замісниками (сполуки II, III и IV) ріст A. tumefaciens пригнічується на 25–30%, 80–85%, 50–68% та 30–40%, відповідно. Найбільш активна сполука – N-бензотіазол-2- іл-4-хлор-бензенсульфонамід, в концентрації 80 мкМ на 83% пригнічує формування біоплівки. Вирощування впродовж доби в присутності 40 мкМ цього похідного знижує здатність A. tumefaciens до індукції пухлин на тест-рослинах: кількість дисків моркви з пухлинами була у 6 разів меншою порівняно з контролем. Сполуки I, III и IV зменшують число зразків з новоутвореннями в 2, 3,6 і 3 рази.